Поліна Райко (1928–2004)

Одна з найоригінальніших художниць наїву кінця ХХ ст., вона є відносно новим відкриттям. Її хата в Цюрупинську (нині – Олешки) на Херсонщині – справжня знахідка для поціновувача мистецтва й абсолютно унікальний артефакт. Поліна Райко у своєму пізньому захопленні мистецтвом подібна до своєї американської колеги – знаменитої Бабусі Мозес. Українська художниця взялася за пензель на 70-му році життя і за недовгих 6 років встигла створити власний світ, сповнений магічних істот, янголів, птахів і тварин.

Звичайна сільська жінка, вона все життя трудилася на городі й у колгоспі. У 1990-х пережила трагічну загибель доньки, смерть чоловіка, а згодом страждала від побоїв сина-алкоголіка. Коли той потрапив до колонії, опинилася сам-на-сам зі світом своїх фантазій, страхів і мрій. Вона перетворила влас- ний невеличкий будиночок на твір мис- тецтва, розписавши всі стіни дивними експресивними образами. У роботах Поліни Райко прослідковується своєрідний мікс християнської та радянської символіки. Обидві вони у світі художниці об’єднані в потужну й самодостатню міфологічну систему, де органічно співіснують. Але, здається, це лише другорядні елементи більш масштабного казково-епічного світу, що дивиться на нас зі стін хати мисткині.