Анастасія Рак (1922-2014)

Народилася в селі Васильки Лохвицького району на Полтавщині. 1942 року її забрали на примусові роботи до Німеччини. Працювала на годинниковій фабриці в Карлсруе. Малювати Анастасія Рак почала ще до війни, продовжувала й на чужині. У Німеччині навіть продавала свої картини.

По поверненні в Україну закінчила Лубенське педучилище. 10 років жили з чоловіком-військовим на Далекому Сході. У 1960-х перебралися до Кривого Рогу. 20 років працювала вихователь- кою в дитячому садку. Діти Анастасії Рак організували першу виставку її живопису на склі, коли їй було 68 років. У вересні 1999-го в рамках Днів української культури в Парижі роботи художниці було виставлено в Музеї людини. Вони мали такий успіх, що після чотиримісячного експонування паризька дирекція звернулася до Музею Івана Гончара з проханням іще продовжити термін виставки, і взяла на себе всі витрати. Експозиція діяла аж до квітня 2000 року, а Анастасію Рак запросили провести майстер-клас.

Із 2000-го Анастасія Трохимівна малює особливо активно, відтворює з пам’яті свої ранні роботи. Її картини збе- рігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї народної архітектури та побуту України, НЦНК «Музей Івана Гончара», Національному музеї Тараса Шевченка, Національному музеї літератури, Запорізькому худож- ньому музеї, у Музеї людини в Парижі.