Ганна Шабатура (1914-2004)

Народилася в селі Іване-Золоте Заліщицького району на Тернопільщині. Дівоче прізвище – Семаник. У її родині були сільські скульптори та будівничі церков. Завжди мала потяг до художньої творчості – вишивки, писанкарства, малювання, проте малювати почала аж у 50 років. Заохотила її до цього донька – майстриня гобеленів, художниця, дисидентка Стефанія Шабатура.

Доки донька відбувала покарання в таборах Мордовії за «антирадянську агітацію», Ганна Шабатура знаходила розраду в творчості – багато вишивала й малювала. Зображувала великодні гаївки, новорічні святкування, церкви, пейзажі, селян у їхніх щоденних клопотах. Любила малювати серіями. Відомі її роботи: «Вертеп», «Свята вечеря», «Водохреща. Йордан», «На Великдень», «Увивають весільне деревце», «Хлопець на коні», «Молотьба», «Каменоломня», «Млин», «Орач».
У 1990-х роботи художниці експонувалися на виставках у Львові та Києві.

2004-го вийшов альбом «Ганна Шабатура» із дослідженням Антоніни Палагнюк.