Євмен Пшеченко (1880–1933)

«Художник-примітивіст з чудовим ніжним поетичним сприйняття» народився в селі Вербівка Кам’янського району на Черкащині. За деякими даними, він разом із братом Павлом брав участь у революційному русі, за зберігання забороненої літератури п’ять років провів у в’язниці, звільнився напередодні Першої світової війни тяжко хворим. З 1914 року працював у рідному селі в артілі декоративно- прикладного мистецтва, організованій 1900-го Наталією Давидовою. Там народні майстри працювали разом із художниками-авангардистами – Олександрою Екстер, Любов’ю Поповою, Ніною Генке-Меллер, Ксенією Богуславською, Іваном Пуні, Георгієм Якуловим.

Починав з того, що допомагав дружині малювати ескізи для виши- вок, поступово перейшов до самостійної роботи. На відміну від інших художників, Євмен Пшеченко своїх творів не датував і не називав, лише підписував, тому більшість із них в інвентарних книгах названі «Декоративне панно».

Як художник дебютував 1915 року на «Виставці сучасного декоративного мистецтва “Вишивки та килими за ескізами художників" в московській галереї Лемерсьє, разом з іншими мистцями з вербівської артілі. Тоді було представлено три його вишиті подушки та 32 ескізи для вишивок. Євмен Пшеченко брав участь також у «Другій виставці сучасного декоративного мистецтва “Вербівка”» (Москва, 1917), виставках «Сучасна творчість українського села» (Київ, 1919) та «Мистецтво народів СРСР» (Москва, 1927).

Пшеченко малював переважно квіткові композиції – букети, гірлянди, вазони, химерних звірів і птахів, часом вплітав у квіткові орнаменти стилізовані сільськогосподарські знаряддя – косу, граблі, згодом – радянські зірки. У своїх роботах поєднував ідеї модерну й народного мистецтва.

У 1920-х роках створив серію декоративних робіт, присвячених цирку – «Велетень», «Жонглер», «Блазень», «Акробат».

Роботи Євмена Пшеченка зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві.