Уляна Кузнецова (1910-1999)

Уляна Іванівна Кузнецова (дівоче прізвище Гаврилюк) народилася в селянській родині 9-го березня 1910 року в селі Мала Волиця колись Янушпільського, тепер Чуднівського району Житомирської області. Батьки її повмирали в голодні 33-ті роки. З великими труднощами переживаючи голодомор, вона пішла в колгосп ім. Шевченка в селі Мала Волиця, де працювала на різних польових роботах. Вийшла заміж за Миколу Григоровича Кузнецова. Виростила та виховала трьох дітей.

Освіти не мала, читати й писати не вміла (грамоту опанувала лише у 60-х роках). Проте знала багато українських народних пісень, в молодості співала в церковному хорі.

У вільний від роботи час любила займатися шиттям, вишиванням. Вечорами часто збиралися "дівичники", на яких кожна дівчина займалася побутово-ужитковими справами: хто вишивав рушники, хто пряв нитки, хто снував моташки, все це супроводжувалося співами, розповідями, спогадами та розмовами.

У своїх вишивках – рушниках, наволочках, доріжках і т.д. використовувала власні довільні композиції з орнаментів, рисунків, застосовуючи різні техніки, часто вигадані нею самою. В основному збереглися вишивки зроблені після 60-70-х років. Для збереження робіт не приділялося надто багато уваги, в зв'язку з повсякденним вжитком вони відслужили своє.

Вишивками та доріжками прикрашала свою оселю, свій повсякденний побут. Напевно що від батька Уляни, який був теслею, передалося вміння витесати сокирою, випиляти ножівкою, оздобити ножем мисник чи шалівки на вікнах.

Померла в 1999 році. Похована в селі Мала Волиця.

Володимир Кузнецов, внук Уляни Кузнецової, в своїх роботах також використовує вишивку, часто рефлексуючи до надбань своєї бабусі. Зокрема, в роботах "Прошиваючи досвід" http://volodymyrkuznetsov.com/works/stitching-through-experienceта "Кімната моєї бабубусі" http://volodymyrkuznetsov.com/works/my-grandmothers-room