Олександр Ройтбурд, мистець

Одеса багата різними мистцями, і наївними також. В Одесі жила і працювала Євгенія Ганічева, відома особливо в 1970-ті роки мисткиня. Вона виставлялася з нонконформістами, вони всі її любили й поважали, колекціонери активно її купували. Цікавий одеський мистець Генадій Подвойський.

Про Георгія Малявіна  – Жору Кочегара із Одеси – відомо мало. Мені напевно відома дата його смерті – 2014-й.  Його праці в багатьох колекціях, але його особисто майже ніхто не знав. Малявін – дуже цікавий художник!

Вперше я побачив його роботу в свого друга Анатолія Грінкевича. Дивна була картина – Джоконда. Вона зацікавила мене не схожою ні на кого стилістикою. Потім я побачив на блошиному Старокінному базарі інші його роботи. Купив кілька. Їх продавала екс-дружина художника Павлова. І цікаво продавала – нікого з ним знайомила, контактів не давала, продавала як галеристка. Для тих, хто щось розумів, віддавала вдвічі дешевше. Як я розумію, художнику діставалося зовсім мало – щоб вистачило на їжу і водку. Ніби-то діти вигнали його на вулицю і здоров’я в нього не було найкраще. Тому і робіт не так багато. Його також колекціонують Василь Рябченко, Сергій Зарва, Анатолій Грінкевич і московська художниця Ларіса Звездочетова. Інші, мабуть, також.

Його стиль справді цікавий! Без сумніву, природний пластичний дар, здатність до узагальнень, стилізації. Чудова здатність мінімальними засобами щось передати. Часто наївні художники заглиблюються в деталі, в таку добросовісну “сделанность”, вони цим скуті. А він абсолютно непередбачуваний в формальних рішеннях. Має недилетантський підхід до кольору, мислить плямами, дуже імпровізаційний! Це все дуже цікаво! Він може зробити сіру тінь з охрою – і це виглядає як французький живопис. Стихійний француз! При цьому уважний до деталей. Багато перемальовував і перемальовав те, що попадалося на очі. 

У мене досить велика колекція наїву. Я намагався шукати міський примітив, оскільки класичного сілького досить багато, а мені хотілося показати і інший, т.зв. міщанський примітив.

Чому наїв/примітив часто в майстернях професійних мистців? Не знаю. Багато мистців цікавляться наївом. А чому у всіх імпресіоністів були роботи Руссо? А чому російські футуристи поїхали в Грузію і відкрили там Піросмані? Чому в багатьох дома Примаченко? Художники завжди цікавляться свіжим прфесійним поглядом.

Записали Дженіфер Кан і Лідія Лихач (Київ, лютий 2014)

p.s.

Картини Малявіна - http://ukrainian-naive.com/artist/heorhiy_maliavin