Публікації
Кім Скалацький, історик мистецтва
![Кім Скалацький, історик мистецтва](/uploads/media/article_preview/0001/01/thumb_208_article_preview_small.jpeg)
У 20-30-х роках у Полтаві був найзначніший осередок художників-кустарів, творців народної картини. Кустар (від німецького Kunstler – митець, художник) працював на ринок – на відміну від ремісника, що працював на замовлення. Патріархом полтавських кустарів – О. Шабатури, Ю. Бірюкова, Марії та Миколи Волкових, Д. Перепелиці, Параски Шушаріної та інших – був Семен Фурман.
Микола Шток, графік
![Микола Шток, графік](/uploads/media/article_preview/0001/01/thumb_192_article_preview_small.jpeg)
Мене завджи вражало, що непрофесійні художники не шукають свій стиль, свою індивідуальність, а малюють так, щоб було, як у «справжніх» художників, а виходить оригінально і неповторно.
Петро Гончар, мистець
![Петро Гончар, мистець](/uploads/media/article_preview/0001/01/thumb_190_article_preview_small.jpeg)
У творчості Нелеп є просто сюрреалістичні роботи – напевне, Сальвадор Далі був би в захваті.
Микола Маценко, мистець
![Микола Маценко, мистець](/uploads/media/article_preview/0001/01/thumb_187_article_preview_small.jpeg)
Іван Лисенко – дуже типовий український народний, наївний художник. На мою думку, фундаментальна відмінність між професійним мистецтвом і наївним приблизно така ж, як між молитвою і психотерапією.
Олег Тістол, мистець
![Олег Тістол, мистець](/uploads/media/article_preview/0001/01/thumb_198_article_preview_small.jpeg)
Мене часто запитують, що я бачу в петриківському малюванні, яке використовую в своїх працях – іронію чи любов. Відповідаю – і любов і іронію. Ще більше самоіронії, коли я це роблю.